Роман Левицький

Роман Левицький – бандурист, диригент, співак, педагог

Окремі записи

Роман Левицький, «Батіг» (18.08.1908, с.Рогатин на Бережанщині – 28.10.2000, м.Рогвей Нью-Джерсі, США).

Закінчив студії музики та фізкультури в Ягелонськом університеті в Кракові. Одночасно студіював музику у Краківській державній консерваторії. Учителював у Кракові, а згодом у 1934 – 1935, 1936 – 1937 навчальних роках навчав музики і співу у Яворівській гімназії «Рідна школа». Згодом вчителював у гімназії в Самборі, був інспектором шкіл на Лемківщині. У 1940 роках працював в учительській семінарії в Криниці (Лемківщина), де керував і хором.

В час Другої світової війни перебував у Словаччині, де в Братиславі співав в Опері, а також в Австрії, де у Відні диригував церковним хором церкви Св. Варвари. Потім у таборах втікачів у Німеччині керував церковними та світськими хорами.

В 1949 виїхав з дружиною Іриною та дітьми до США. Тут також був диригентом різних хорів, вчителем гри на бандурі в Українському музичному інституті та в різних місцевостях. Був добрим бандуристом, співаком (бас–баритон), диригентом, організатором музичних ансамблів (хор, бандура). Ціле своє життя зв’язаний з бандурою, співав при бандурі і вчив інших.

Організував мішаний склад бандуристів «Капела бандуристів ім. Г.Хоткевича». Співав у капелі бандуристів ім. Т.Шевченка, в багатьох хорах, зокрема «Думці», «Ватрі», американському хорі Кейн-коледжу з виступами яких побував в багатьох містах США та Канади. Здійснив кілька звукозаписів у професійних студіях.

Дописував до «Свободи» і давав свої сольні виступи на Союзівці. Видав дві книжки «Пісня про серце» і «Пісня моє життя». 30 років диригував церковним хором в Перт Амбою (1963-1993) Н.Дж. і 20 років церковним хором у Нью-Йорку і Елизабежі, Нью-джерсі.

Родина: дружина – Ірена, діти, онуки і правнук.

Похований Роман Левицький на кладовищі св. Андрія у містечку Саут-Баунд-Брук, Нью-Джерсі, США.

Джерело:
1. ЛЕВИЦЬКИЙ Роман Володимирович. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник Жеплинський Б.М., Ковальчук Д. Б. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. (література: Дацко В. Яворова віть. – Львів: Логос, 2009 – с. 202; Газета «Свобода» №43 від 22.10.2004. Некролог (4 роки смерти), – с.30.).
2. AN APPRECIATION: Remembering bandurist/choir director Roman Lewycky. The Ukrainian Weekly, January 14, 2001, No. 2, Vol. LXIX (ukrweekly.com).
3. Світлина: Музично літературний журнал «Бандура», №7-8, 1984, стор.-23.

Роман Левицький | Левицький Роман Володимирович | Р.Левицький | Roman Lewycky | R.Lewycky

ПІДБІРКА ПУБЛІКАЦІЙ

Роман Левицький не лише відомий бандурист і керівник хору всеціло відданий мистецтву співу, але також довголітній добрий приятель нашого щоденника, до якого раніше часто дописував та веселив своїми «Небелицями Діда Паляниці».

Тим разом, однак, він приходить, щоб принести нову стрічку, яку накрутив у робітні Марка Сидорака із піснями до Матері Божої.

– Знаєте, — вияснює нам Р.Левицький, — минулого року я захворів важко на серце і мусів переходити поважну операцію. Щось там не пішло так добре, як ми надіялися і в другий день після операції треба було мерщій знов мене розтинати щоб затамувати кров яка протікала. Життя, так сказати б, висіло на волоску і тоді я молячись до Матері Божої зробив собі обіцянку, що коли видужаю виготовлю окрему касетку з піснями до Богоматері. І сталося справді чудо — як бачите, я живий і здоровий і… свою обіцянку виконав. Ось вона.

Р.Левицький передає нам касетку із своїм портретом з бандурою на обкладинці та з гордістю підкреслює, що цей портрет зробила його дочка Неоніля Левицька-Герус.

У касеті 16 пісень до Матері Божої, усі з акомпанементом бандури, а розпочинається ця стрічка від пісні про чудо появи Матері Божої в Грушеві.

І тут знову наш гість пояснює нам чому саме так розпочав він свою низку пісень.

– В квітні 1987 року, у першу річницю Чорнобильської трагедії, показалася 11-літній дівчинці постать Матері Божої, саме над каплицею у селі Грушів і від того часу там тисячами ідуть люди на прощу щоб побачити незвичайну появу-чудо. Хоча Її картину бачило вже багато осіб, мало про це говорили та і писали. Тут ваш щоденник найбільше дав інформацій та помістив про це чудо вірш. Я був у лікарні саме в цю пору, як всі раділи проголошенням незалежносте України, і вірив, що це було чудо нашої Опікунки, як і чудом було моє видужання. Отже не диво, що повернувшись до здоров’я, моя перша і головна ціль була подякувати їй у свій спосіб. Я скомпонував мелодію під вірш невідомого автора до Матері Божої з Грушева що був друкований у «Свободі» і саме ця пісня була мотивом до моєї нової касетки. А крім того там 15 інших пісень — деякі добре відомі, а деякі менше. Знайдете там відомий у передвоєнному часі гимн «О спомагай нас, Діво Маріє», думи-пісні до Богоматері, пісню зладжену на 1000-річчя Християнства і на кінець також широковідому пісню-молитву «Страдальна Мати». Я щасливий, що мені вдалося цю стрічку виконати і вдячний за знаменитий звукозапис в робітні М.Сидорака.

Наш музика закінчує розповідь про свою виповнену обіцянку і ми ще ставимо йому декілька питань, щоб пригадати читачам його музичну активність.

Р.Левицький каже, що понад 40 років веде церковні хори. І тепер почувається так добре, що кожної неділі провадить хором в часі Служби Божої в українській католицькій церкві св. Володимира у Перт Амбою, а у травні співав в часі Молебня до Матері Божої. Вибирається запрошений організаторами на Український Фестиваль в Голмделі, Н.Дж. при кінці червня і там також буде співати про чудо в Грушеві та інші пісні із саме випущеної стрічки.

Р.Левицький має надію, що тепер, коли в Україні є таке пробудження релігійного життя, — ця стрічка знайде шлях в Україну. Її можна замовляти за ціну 10 дол., пишучи на адресу: Roman Lewycky, 332 Grier Ave., Elizabeth, N.J. 07202.

P. Левицький, який відвідує нашу редакцію з дружиною, прощається з нами, як звичайно сердечно і з якимось надзвичайним усміхом питається: «Знаєте, що чудотворна Мати Божа в Грушеві сказала? “Моліться, бо прийде на світ ще важча година” ». А ми залишаємося повні подиву до цієї глибокої віри, що заповнила життя нашого бандуриста і співака.

Джерзі Ситі, Н.Дж. (О.Кузьмович)
Свобода. Український щоденник

04.06.1992 №105

PERTH AMBOY, N.J. – Following a brief illness, Roman Lewycky passed away on October 28, 2000, at the age of 92. The funeral took place in South Bound Brook, N.J., on October 31, with services conducted by the Revs. Roman Dubycky, Augustine Molodovetz, Paul Labinsky and Paul Makar in Perth Amboy, N.J., at the Ukrainian Catholic Church of the Assumption.

The choir which the decased had conducted for 30 years, sang beautifully under the direction of George Shevchuk.

Surviving are Mr. Lewycky’s wife, Irene; children, grandchildren and a great grandson. He had been a co-bandurist of recently deceased Petro Honcharenko and of Volodymyr Yurkevych.

Mr. Lewycky was born in Rohachyn in 1908. After his father, a priest, died, he was placed in an orphanage under the care of Metropolitan Andrey Sheptytsky. He was musically gifted and, despite difficulties, finished Krakow University. He taught in the Ridna Shkola in Yavoriv and Sambir, and in 1940-1944 taught music in the Ukrainian Seminary in Krynytsia.

Mr. Lewycky emigrated to Germany where he taught the Hirshburg Theological Seminary. He also taught music and directed choirs in the displaced persons camps.

He left a treasured collection of records and tapes of his choirs and himself singing some of the songs, as well as two published books, and many published and unpublished articles, stories and humorous pieces.

Several years ago he wrote the following in Svoboda under the headline «Nebelytsi Dida Palanytsi»:

«Do you remember me, an old bandurist who, like Shevchenko’s Perebendia, almost blind, dragged himself everywhere. Do you remember me, director of church choirs in New York (St. George’s Church), and Elizabeth and Perth Amboy, N.J.? Do you still remember me, teacher of bandura at Soyuzivka, the New York Music Institute, Jersey City, South Bound Brook, Whippany and Perth Amboy? Do you remember me, dear reader of Nash Holos, as your writer Batih? »

«Do you remember me, director of larger and smaller ensembles of bandurists with whom I traveled all over America and Canada performing at concerts, festivals, banquets? Have you forgotten me, director of youth choirs at Soyuzivka and SUMivka, at summer camps where there were over 150 choir members? Do you remember me, long-time emcee during vacation times at Soyuzivka? »

«Do you remember me, dear ones, fellow members of the Shevchenko Bandurists Kapelle? Do you remember me, friends, members of the choirs Vatra, Dumka, the combined choruses in Philadelphia and New York? I sang with you. «Bulo Kolys.» Do you remember me as director of the Metropolitan Choir of the Ukrainian Youth League? Do you remember me, Ukrainian Opera companies in New York under Levko Reinarovych and the opera company with the beautiful soloist Halyna Andreadis? Do you remember me, dear bandurists of the School of Bandura who, like me, sang and this way were encouraged to sing and not just play bandura? From this you created a beautiful ensemble, Homin Stepiv (Echo of the Steppes).»

«Do you remember me, dear choir members of North Port in Florida? I did not forget that I promised to return to you. Do you remember me, dear young beautiful actor of the Lidia Krushelnytska drama studio when I performed with you in the role of Kobzar? Do you remember me parishioners in Elizabeth, Perth Amboy, Carteret, New Brunswick and Newark when I sang in your churches at weddings, funerals, molebens and masses?»

«…You probablv have fogotten, because this was during over 40 years of my busy life in the free land of Washington.»

* * *

We, your family, will never forget the beautiful person you were and how blessed we were to have you. You will always live in our hearts.

George Z. Lewycky and Nila Marie Gerus are son and daughter of Roman Lewycky.

The Ukrainian Weekly, January 14, 2001, No. 2, Vol. LXIX

ДИСКОГРАФІЯ