Посилала мене мати

Посилала мене мати:
— Іди, доню, килим ткати.
Як пішла я ткати килим,
Та й зустрілася із милим. (2)

Постояла коло млина —
Зупинилась на хвилину.
Постояти я не вспіла,
Як година пролетіла. (2)

Нема ладу говорити,
Треба, мабуть, щось робити.
То я йому посміхнулась
Та й додому повернулась. (2)

Вдома мати насварила:
— Де ти, доню, забарилась?
До півночі тебе ждала.
Де ж той килим, що ти ткала?

— Ой матусю, моя нене,
Не хватило ниток в мене.
А щоб файний килим мати,
Я ще завтра піду ткати. (2)

Джерело: Добрий вечір, дівчино: Українські народні пісні. Упорядник М.Ф.Цимбал.- К.: Музична Україна, 1986, стор. – 186-187.