Потапенко Петро Аврамович

Петро Потапенко – український бандурист, хоровий диригент

Петро Потапенко народився 24 жовтня 1914 року в с. Березівка Коротишівського району Житомирської області.

Його батько грав на багатьох інструментах. Якось до Житомира завітали  бандуристи з концертом. Батькові гра на  бандурі дуже сподобалась і він сам зробив  бандуру для свого сина. Саме тоді Петро керував у школі оркестром народних інструментів і тому ввів до оркестру й бандуру.

З 1930 року П. Потапенко мешкав у Києві де вчився в консерваторії ім. П.Чайковського по класу бандури  (спершу у викладача Грищенка, а потім у  проф. М. Опришка). В 1937-1941 роках навчався в Київській консерваторії у Григорія Верьовки (хорове диригування) та М.Опришка (бандура).

В 1938 році Г. Верьовка відрекомендував П. Потапенка як найздібнішого студента на керівника-диригента жіночого  ансамблю бандуристок, який був організований ще в 1934 році М. Полотаєм. З цим колективом П. Потапенко виступав на конкурсі в Києві, де вони посіли друге місце серед  усіх ансамблів і хорів України.

Керував  ансамблем бандуристів при будинку Червоної Армії та при Палаці культури судноремонтного заводу (обидві – Київ), а з 1939  – ансамблем бандуристок Вінницького будинку Червоної Армії.

В 1942 році П. Потапенко став членом Капели бандуристів ім. Т.Шевченка. Під час Другої світової війни разом з іншими учасниками капели потрапив до концентраційного табору в Німеччині.

Після звільнення з табору виступав з капелою. В 1949 році з капелою бандуристів емігрував до США.

В 1958 Петро Потапенко організував Капелу бандуристок при осередку Спілки Української Молоді Америки ім. П.Орлика в Детройті. Був незмінним керівником протягом всього часу діяльності капели. Цей ансамбль дуже швидко набув широкої популярності в США і Канаді.

В 1960-62 роках Петро Потапенко був  художнім керівником Капели бандуристів ім. Т.Шевченка. В той час капела зробила велике турне під керівництвом Петра Потапенка, з великим успіхом провела 40 концертів. 

В  1994  році  в Києві  вийшов упорядкований П. Потапенком  збірник творів з репертуару обох капел під назвою «Під срібний дзвін  бандур» (1993).

Помер Петро Потапенко 8 лютого 1998 року в Детройті.

1. Журнал «Бандура», ч. 13-14, липень-жовтень 1981, стор.:1-2.

2. Жеплинський Б.М., Ковальчук Д.Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2011., стор. – 209.

3. Головащенко М. Потапенко Петро Аврамович // Мистецтво України: Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997, стор.: 487 – 488.

4. «Св. п. маестро Петро Потапенко». Некролог // Свобода. Український щоденник. 18.03.1998, №52, стор.- 3.

5. Фото з поліграфії до платівки «Нагадай бандуро співами».

Петро Потапенко | Petro Potapenko | Peter Potapenko

ДИСКОГРАФІЯ