Опришки, ВІА (м. Івано-Франківськ, Україна)

Вокально-інструментальний ансамбль «Опришки» створений у вересні 1970 року Русланом Іщуком у Івано-Франківському педінституті (нині Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ). До першого складу увійшли: Руслан Іщук (керівник ансамблю, клавішник), Микола Соя (соліст), Роман Кузьменко (бас-гітарист), Ернест Сайлер (гітарист), Валерій Ліщук (барабанщик), Борис Данилишин (деякий час керівник ансамблю, скрипаль, вокаліст). В такому складі і грав ансамбль на інститутських і міських імпрезах.

В кінці 1970 року «Опришків» запросили виступати у готелі-ресторані «Беркут» на Яблуницькому перевалі. Там їх навесні і примітили столичні емісари, що підшукували колективи для концертів перед делегатами чергового з’їзду компартії і запросили до Київського Мюзик-холу.

Влітку 1971 року «Опришки» разом з Мюзик-холом здійснили свої перші гастролі по Середній Азії та Сибіру. А ще були численні конкурси і фестивалі, виступи на центральному телебаченні та радіо.

Восени до гурту приєдналася співачка Люція Паньків, мідна секція у складі: Валерія Чикириса (саксофон), Олександра Осадчого (тромбон), Олександра Яценка (труба).

Гурт вдало синтезували український фолк із біґ-бітом, в основі репертуару були народні пісні у біґ-бітовому аранжуванні: «Бодай-ся когут знудив», «Дай-ня мамко», «Сиджу я край віконечка», «Сумна я була», а також дуже популярною стала авторська пісня Руслана Іщука «Канни».

Студентський колектив навіть отримав змогу записувати свій репертуар на фірмі звукозапису «Мелодия», де було видано кілька платівки з записами ансамблю. Записи ансамблю також видані на платівках та аудіокасетах у Канаді (м. Торонто), США (м. Нью-Йорк), Австралії (всі – 1972).

«Опришки» залишилися самодіяльним студентським ансамблем, який після закінчення навчання в інституті та у зв’язку із сімейними обставинами учасників у цьому складі припинив свою діяльність.

Література:
1. Володимир Окаринський. Нарис історії західноукраїнської (галицької) рок-музики (1960-і – початок 1980-х р.р.).
2. «Борис Данилишин: Усе, що посіяв — нехай проросте…» Богдан ВІВЧАР. Інтернет-версія газети «Галичина» (galychyna.if.ua).
3. Весна Х. «Іщук Руслан Васильович». Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», – Т. 1, 2004 р.
4. «Канни» з почаївським корінням. Рита Квач, Нова Тернопільська, 03.07.2012 (текст з poglyad.te.ua).
5. Маслій М.М. «Руслан Іщук» // Золотий вік української естради (1960 – 1980-ті роки). Книга 1. Чернівці: Букрек, 2016, стор.: 305 – 310.

_____

Вокально-інструментальний ансамбль «Опришки» | Ансамбль «Опришки» | Молодіжний ансамбль «Опришки» | ВІА «Опришки»